If you're new here, you may want to get regular updates via Якщо ви новачок тут, ви можете отримувати регулярні оновлення через RSS feed RSS подача . . Thank you for visiting! Дякуємо Вам за відвідування!

Continued from Продовження Part I Частина I

Ka`b ibn Ashraf Ка `б ібн Ашраф

We now come to the genuine cases which are mentioned in collections of hadith . Тепер ми переходимо до справжньої випадках, які згадуються в колекціях хадисів. The first of these is the case of Ka'b ibn Ashraf. Першим з них є випадок Кааба ібн Ашрафа. We propose to discuss it in detail, for this one case would show how the Holy Prophet has been misrepresented. Ми пропонуємо обговорити її в деталях, для цієї справи буде показати, як Святий Пророк був невірно. Ka'b's father belonged to the tribe of Tayy, but coming over to Madinah he became an ally of the Jewish tribe of Bani Nadir and became so influential that be succeeded in marrying the daughter of a Jewish leader. Кааб батько належав до племені Tayy, але підійшовши до Медіні він став союзником єврейського племені бану Надір і став настільки впливовим, що буде вдалося одружитися з донькою єврейського лідера. Ka'b thus stood in a very near relationship to both Jews and Arabs. Кааб Таким чином, стояв у самому найближчому ставлення до євреїв і арабів. When the Holy Prophet came to Madinah, the Jews made an agreement with him, by the terms of which Jews and Muslims were to live as one people, both retaining their own faith, and in the case of an attack on Madinah or an unaggressive war with a third party they bound themselves to help each other. Коли Пророк прийшов до Медіни, євреї зробили з ним угоду, за умовами якого євреї і мусульмани будуть жити, як одна людина, як зберегти свою віру, а в разі нападу на Медіну і неагресивні війни з третьою стороною, вони зобов'язалися допомагати один одному. The Prophet was accepted as the final court of appeal in all disputes. Пророк був прийнятий як вищої апеляційної інстанцією у всіх суперечках.

When, however, a Makkan army advanced on Madinah in the 2nd year of Hijrah, the Muslims had to meet them alone, and notwithstanding that they were less than a third of the Makkan army and very inferior in efficiency and arms, they inflicted a crushing defeat on the invading army at Badr. Однак, якщо армія наступала на Makkan Мадіна в 2-й рік хиджри мусульмани були зустріти їх у спокої, і незважаючи на те що вони були менше, ніж третина Makkan армії і дуже поступається в ефективності і зброєю, вони завдали нищівного поразки армії вторгнення при Бадрі. The Muslim victory only added to the Jewish spite against Islam. Перемога мусульман тільки додав до єврейського незважаючи проти ісламу. Ka'b, who was bound by the Madinah treaty, now used his poetic gift freely to excite hatred of Islam and the Muslims. Кааба, який був пов'язаний договором Мадіна, в даний час використовується свій поетичний дар вільно збудити ненависть до ісламу і мусульман. Not content with this, he proceeded to Не задовольняючись цим, він приступив до Makkah Мекка and openly joined hands with the enemies of Islam. і відкрито вступив до рук ворогів ісламу. He urged upon the Quraish the necessity of attacking Madinah with a strong force at an early date, and swore in the Ka'bah that he would fight against the Muslims when Madinah was invaded. Він закликав на Курайш необхідності в нападі на Мадіна з потужною силою в найкоротші терміни, і присягнув Кааби, що він буде воювати проти мусульман, коли Мадіна була захоплена. Not only this; he returned from Makkah with a plan to put an end to the Prophet's life by underhand means. Не тільки це, він повернувся з Мекки до плану, щоб покласти кінець життя Пророка на закулісні кошти. It is only in the true Christian missionary spirit that Muir, in his Life of Mahomet , has no place for these acts while he has sufficient room for the minutest details as to how Ka'b was put to death, and he gives vent to his inner feelings when he concludes his description of one of the alleged “assassinations” in the following words: Це тільки в істинної християнської місіонерської дух, Muir, в його життя Мухаммеда, немає місця для цих діянь, а у нього є достатньо місця для найменших подробиць, як Кааба був забитий, і він дає волю своїм внутрішні почуття, коли він закінчує свій опис одного з так званих "вбивств" в наступних словах:

“The progress of Islam begins to stand out in unenviable contrast with that of early "Прогрес іслам починає виділятися в незавидному контраст з раннього Christianity Християнство . . Converts were gained to the faith of Jesus by witnessing the constancy with which its confessors suffered death, they were gained to Islam by the spectacle of the readiness with which its adherents inflicted death. Перетворює були отримані до віри Ісуса спостерігаємо постійність, з яким її сповідників постраждали смерті, вони були отримані в іслам видовище готовність, з якою його прихильників нанесений смерті. In the one case conversion imperilled the believer's life; in the other, it was the only means of saving it.” В одному випадку перетворення загрозу життя віруючого, а в іншій, це було єдиний засіб врятувати його. "

And if Muir conceals the facts which show that from an ally Ka'b had turned into a combatant, The missionaries, notwithstanding their parading the original authorities, is guilty of the same offence. І якщо Мьюір приховує факти, які показують, що з союзником Кааб перетворився на бойовий, місіонери, незважаючи на їх напоказ оригінальні влади, винних у те саме правопорушення. That there was a war between Muslims and non-Muslims at the time of the alleged “assassination,” in the third year of the Hijrah, is an undeniable fact. Це була війна між мусульманами і немусульмани під час так званої "вбивство", в третій рік хиджри, є незаперечним фактом. The question is whether Ka'b was among the combatants or the non-combatants. Питання полягає в тому Кааба була серед комбатантів або некомбатантів. If he actually joined hands with the enemies of Islam and placed himself among those who were fighting with the Muslims, and he was killed by the Muslims, can this be called a case of treachery, cruelty or butchery? Якщо він дійсно вступив в руки ворогів ісламу і поставив себе серед тих, хто воювали з мусульманами, і він був убитий мусульманами, чи можна це назвати разі зради, жорстокості або бойня? That Ka'b had openly joined the combatants and become their ally is borne out by all historical accounts; nay, some of them go so far as to say that he had planned to murder the Prophet(P) treacherously. Це Кааб відкрито вступив комбатантів і стати їхнім союзником, підтверджується всім історичним рахунках; більше того, деякі з них заходять настільки далеко, щоб сказати, що він планував убити Пророка (P) віроломно. Here are a few authorities: Ось кілька органів:

“He went to the Quraish weeping over their killed (at Badr) and inciting them to fight with the Prophet.” Він підійшов до Курайш оплакував своїх убитих (при Бадрі) і налаштовуючи їх на боротьбу з Пророком ". ^{1 1}

(The Prophet said): “He (Ka'b) has openly assumed enmity to us and speaks evil of us and he has gone over to the polytheists (who were at war with Muslims) and has made them gather against us for fighting” (Пророк сказав): "Він (Кааба) відкрито припустити ворожнечі до нас і говорить нам зло, і він перейшов до багатобожників (які були у стані війни з мусульманами) і зробив їх збирати проти нас, для боротьби з" ^{2 2}

“And according to Kalbi, he united in a league with the Quraish before the "А з Kalbi, він поєднав у союзі з Курайш до curtains штори of the Ka'bah, to fight against the Muslims.” від Кааби, щоб воювати проти мусульман ". ^{3 3}

“And he prepared a feast, and conspired with some Jews that he would invite the Prophet and when he came they should fall on him all of a sudden.” І він підготував свято, і в змові з деякими євреями, що він запросить пророка, а коли він прийшов вони повинні падати на нього раптом ". ^{4 4}

Commenting on Bukhari's report relating to the killing of Ka'b, the author of Fath al-Bari relates the reports which we have quoted above from Zurqani, viz., Ka'b's going to Makkah and inciting the Quraish entering into a league before the curtains of the Ka'bah to fight against the Muslims, the Holy Prophet's declaration that he had assumed open enmity, and his plan to kill the Prophet by inviting him to a feast. Коментуючи доповідь Бухарі, пов'язані з вбивством Кааб, автор Фатх аль-Барі стосується доповідей, які ми навели вище із Zurqani, а саме, Кааб відбувається в Мекку і підбурювання до Курайш вступу до ліги до штори Кааби в боротьбі з мусульманами, заява Святішого Пророка про те, що він вступив у відверту ворожнечу, і його план убити пророка, запросивши його на бенкет. Bukhari himself speaks of the incidents relating to the killing of Ka'b under headings in which the word harb (fighting) occurs, thus showing that he was looked upon as a combatant. Бухарі сам говорить про інциденти, пов'язані з вбивством Кааб під заголовками, в яких слово харб (боротьба) відбувається, тим самим показуючи, що він давно вже розглядається як бійця. Abu Dawud speaks of the incident under the heading, “When the enemy is attacked and he is unprepared,” showing that Ka'b was dealt with as an enemy at war with Muslims. Абу Дауд говорить про інцидент під заголовком: "Коли ворог напав, і він не готовий", показуючи, що Кааба була розглядатися в якості ворога в стані війни з мусульманами. And the comment on this is that “Ka'b used to incite people to murder the Muslims”; and discussing the legality of what the party sent out for the punishment of Ka'b did, the same commentator adds: “This is not allowed in the case of an enemy after security has been given to him or peace has been made with him … but it is allowed in the case of one who breaks the covenant and helps others in the murder of Muslims.” And Ibn Sa'd tells us that when the Jews complained to the Holy Prophet that their leader was killed, “he reminded them of his deeds and how he urged and incited (the Quraish) to fight against them,” and adds that “the Prophet then called upon them to make an agreement with him”, and this agreement “was afterwards in the possession of 'Ali.” All this evidence is too clear to show that Ka'b was put to death for having broken the agreement with the Prophet and joining his enemies who were at war with him and he was therefore treated as a combatant, while the other Jews who did not go to this length, though they were not less active in speaking evil of the Holy Prophet, still lived at peace with him and all that they were required to do was to sign an agreement that they would not join hands with those who were at war with the Muslims. І прокоментувати це тим, що "Кааба для підбурювання до вбивства людей мусульман", а також обговорення законності того, що учасник розіслав покарання Кааб зробив той же коментатор додає: "Це не дозволило у випадку з ворогом в безпеці приділяється йому світ був укладений з ним ... але це допускається в разі один, хто порушить заповіт і допомагає іншим у вбивстві мусульман ". І Ібн Саад розповідає нам, що коли євреї поскаржився Святому Пророку, що їхній лідер був убитий ", він нагадав їм про свою справу, і як він закликав і підбурювали (курейшітов), щоб боротися з ними", і додає, що "Пророк потім закликав їх щоб домовитися з ним ", і ця угода" потім у розпорядженні Алі. "Всі ці факти дуже ясно показують, що Кааба був забитий за те, що порушив угоду з Пророком, вступаючи в його ворогів, перебували у стані війни з ним, і тому він розглядається як бойових, а інших євреїв, які не пішли на цю довжину, хоча вони були не менш активні в обмовляють Святого Пророка, та ще жив у світі з ним, і все, що вони повинні були зробити, це підписати угоду, що вони не будуть рука об руку з тими, хто в стані війни з мусульманами.

The only question that is worth considering is why Ka'b was put to death by certain Muslims attacking him suddenly and unawares. Єдине питання, який заслуговує на увагу тому Кааба був забитий деяких мусульман, напавши на нього, зненацька. In the first place, it must be clearly understood that responsibility for the manner in which he was put to death cannot lie with the Prophet. По-перше, він повинен чітко розуміти, що відповідальність за те, як він був відданий смерті не може бути покладена на Пророка. That the Prophet considered Ka'b as deserving death is quite true, but there is no proof at all that he gave any directions as to the manner in which that sentence was to be carried out. Те, що Пророк вважається Кааба, заслуговують смерті Цілком правильно, але немає жодних доказів на все, що він давав вказівки щодо того, яким чином ця пропозиція має бути проведено. On the other hand, according to one report, when the Prophet was asked by З іншого боку, відповідно до одного з повідомлень, коли Пророк був заданий Muhammad Мухаммед ibn Maslamah whether he should kill him he assumed silence, while according to another he said: “If you are going to do it, be not in a hurry until you have consulted Sa'd ibn Mu'adh” ібн Маслама, чи повинен він убити його він прийняв мовчки, в той час як згідно з іншим, він сказав: "Якщо ви збираєтеся це зробити, то не поспішайте, поки ви не консультувалися Саад ібн Mu'adh" ^{5 5} . . At any rate he knew nothing about the details, and it is even doubtful whether the details as given are true, the Holy Prophet had nothing to do with them. У всякому разі, він нічого не знав про деталі, і це навіть сумнівно, що подробиці, як даний вірні, Святий Пророк не має нічого спільного з ними. And leaving aside the question of the Prophet's responsibility, there was no other method to which resort could be had under the circumstances. І якщо залишити осторонь питання про відповідальність Пророка, не було іншого способу яким можна було б вдаватися в цих обставинах. The hostile critic takes it for granted that the conditions under which the Muslims lived at Madinah were very like those under which he lived in the twentieth century. Ворожого критика приймається як даність, що умови, в яких мусульмани жили в Медіні були дуже схожі на ті, в яких він жив у ХХ столітті. They had to deal with an enemy, and they dealt with him in the only way in which it was possible to proceed under circumstances then existing. Вони мали справу з ворогом, і вони займалися з ним у єдиний шлях, яким можна було йти в умовах, що існували тоді. Ka'b had chosen to enter into a league with an enemy at war with Muslims, and according to all human and Divine laws he could not but be treated as an enemy at war. Кааб вирішила вступити в союз з ворогом у війні з мусульманами, і по всіх людським та божественним законам, які він не може не розглядатися як ворога на війні. And dealing with him as a combatant, the Holy Prophet sent a party against him; it is definitely called a sariyyah (lit. a portion of an army) in all biographical works, thus showing that the party was sent to fight with him; but it rested with the leader of the party to choose the best way in which he could deal a blow at the enemy. І боротьби з ним в якості комбатанта, Святий Пророк направив учасник проти нього, це безперечно називають sariyyah (букв. частина армії) у всіх біографічних робіт, тим самим показавши, що партія була відправлена для боротьби з ним, але він відпочивав з лідером партії, щоб вибрати кращий спосіб, в якому він міг би завдати удару по ворогу. And Muhammad ibn Maslamah, the leader, chose a method which was recognised among the Arabs and which in his opinion was the best and most effective way under the circumstances. І Мухаммад ібн Маслама, лідер вибрав метод, який був визнаний серед арабів і які, на його думку, кращий і найбільш ефективний шлях у обставинах, що склалися. If the leader of the party had chosen to attack Ka'b openly, there would have been much more bloodshed, and probably the whole Jewish tribe of Bani Nadir would have suffered along with Ka'b. Якщо лідер партії вирішили напасти Кааб відкрито, не було б набагато більше кровопролиття, і, ймовірно, всього єврейського племені бану Надир б страждав разом з Кааба. Ka'b had broken his agreement with the Prophet, he had revolted against him, he had entered into a league to fight against the Muslims till they were extirpated, and he had secretly planned to take away the Prophet's life. Кааб порушив угоду з Пророком, він повстав проти нього, він вступив в союз для боротьби з мусульманами, поки вони не були викорінені, і він таємно планував забрати життя Пророка. For every one of these offences he had forfeited his life. Для кожного з цих злочинів він втратив своє життя. A party was sent to execute this decree and his life was taken in a manner which, if it had the fault of being secret, had also the merit of not involving innocent people along with the culprit, which would surely have been the result in the case of an open attack. Учасник був направлений для виконання цього указу, і його життя було прийнято таким чином, що, якщо б провина таємницею буття, теж заслуга, не пов'язаних з чим не винних людей разом зі злочинцем, який, поза сумнівом, були результатом разі відкритого нападу. But theProphet was not in any way responsible for the method of the execution. Але theProphet не несе ніякої відповідальності за спосіб виконання.

Abul Huqaiq Абул Huqaiq

Having discussed the case of Ka'b at length, the case of Abul Huqaiq (Abu Rafi`) need not detain us long. Обговоривши випадку Кааба в довжину, при Абул Huqaiq (Абу Рафі) не повинен затримувати нас недовго. In fact, Muir had admitted his guilt with a suppressed tongue. У самому справі, Muir визнав свою провину пригнічені мову. Thus under the heading, “Assassination of Abul Huqaiq, a Jewish Chief”, he says: Таким чином під заголовком "Вбивство Абу Huqaiq, єврейський вождь", він говорить:

“A party of the Bani Nazir, after their exile, settled down among their brethren at Khaibar. "Партія Бані Назір, після їх вигнання, оселився серед своїх братів у Хайбар. Abul Huckeick, their chief, having taken a prominent part to the confederate force which besieged Medina, was now suspected of encouraging certain Bedouin tribes to their depredations. Абул Huckeick, їх начальник, прийнявши велику роль у конфедеративна сила, яка обложеної Медіна, в даний час підозрювані заохочення деякі племена бедуїнів з їх грабежі. An expedition was therefore undertaken by Ali against the Jews of Khaibar … As a surer means of stopping these attacks, Mahomet resolved on ridding himself of their supposed author, the Jewish chief … The assassination of Abul Huckeick did not relieve Mahomet of his apprehensions from the Jews of Khaibar; for Oseir, elected in his mom, maintained the same relation with the Ghatafan, end was even reported to be designing fresh movements against Medina.” Таким чином, експедиція вживаються Алі проти євреїв Хайбар ... Як вірніше засобом припинення цих нападів, Магомет зважився на позбавившись від їх ймовірного автора, головного єврейського ... Вбивство Абу Huckeick не звільняє Магомет його побоювання з Євреї Хайбар, бо Oseir, обраний у його мама, зберегти таке ж співвідношення з гатафан, кінець навіть повідомляється, проектування свіжих руху проти Медіна ".

The Bani Nadir, a Jewish tribe, originally lived at Madinah, and were in alliance with the Holy Prophet, but being suspected of keeping up correspondence with the Quraish and one of the Arab tribes in alliance with them having murdered some Muslims treacherously, they were asked to renew the alliance, which they refused, and were ultimately banished from Madinah. Бані Надір, єврейське плем'я, спочатку жив у Медіні, і були в союзі з пророка, але за підозрою в ногу відповідно до Курайш і один з арабських племен, в союзі з ним, що вбив деяких мусульман віроломно, вони були попросив, щоб оновити альянс, який вони відмовилися, і в кінцевому результаті були вигнані з Медіни. They settled at Khaibar, a Jewish stronghold and became a source of immense trouble to Muslims, constantly inciting the tribes around Madinah to commit depredations on the Muslims. Вони оселилися в Khaibar, єврейської фортеця і став джерелом величезних неприємностей для мусульман, постійно розпалювання племенами приблизно до Медіни для здійснення грабежів на мусульман. Abul Huqaiq, their head, was also a leader in the “Battle of the Allies” in which the Arabian and Jewish tribes had gathered together to give a crushing blow to Islam. Абул Huqaiq, їх голови, також був лідером у "Битва союзників", в якій арабські та єврейські племена зібралися разом, щоб дати нищівного удару по ісламу. Abul Huqaiq and the Jews had thus come out into the field of battle against the Muslims, and even after the allies had to go back in discomfiture, Abul Huqaiq continued to excite and help the Arab tribes living around Madinah in their depredations against the Muslims. Абул Huqaiq і євреїв, таким чином, вийти на поле бою проти мусульман, і навіть після союзникам довелося повернутися в замішання, Абул Huqaiq продовжував порушувати і допомогти арабських племен, що живуть навколо Медини в їх грабежі проти мусульман. The Prophet(P) was thus justified in sending an expedition against the Khaibar Jews, but before doing this in the 7th year, he sent a small party to deal with Abul Huqaiq alone in 6 AH Undoubtedly the underlying idea was that bloodshed might be avoided, as far as possible, and that if the ring-leader was taken away, the mischief might cease. Пророк (P), таким чином, виправдано відправити експедицію проти Хайбар євреїв, але перш ніж робити це в 7-й рік, він відправив невелику партію для вирішення Абул Huqaiq тільки в 6 АГ Безсумнівно, основна ідея в тому, що кровопролиття можна було б уникнути , наскільки це можливо, а що якщо кільце лідер відвезли, зло може припинитися. But even Abul Huqaiq's death did not bring peace to the Muslims, and, accordingly, Khaibar had ultimately to be attacked and conquered. Але смерть ще в Абу Huqaiq не принести мир на мусульман, і, відповідно, Хайбар в кінцевому рахунку буде напав і підкорив. That the party sent against him chose to adopt the method which was successfully adopted against Ka'b, again throws no blame on the Prophet. Те, що партія направила проти нього вирішили взяти метод, який був успішно прийнятий відносно Кааб, знову не проливає провину на Пророка.

Permitting Rape is a Grievous Calumny Видача дозволів Згвалтування Грівус Наклеп

The last charge against the Holy Prophet(P) is one that is Остання звинувачення Святого Пророка (P) є один, який promulgated оприлюднений by the Islamophobic Faithfreedom International , ie, having allowed rape of the women of Bani Mustaliq, which is a grievous calumny. по ісламофобії Faithfreedom International, тобто те, що дозволив згвалтування жінок Бані Мушталік, що тяжких наклеп. And the allegation that “all the traditional books” mention it is a bold statement. І твердження, що "всі традиційні книги" відзначити це смілива заява. Not a single collection of hadith contains testimony establishing the charge — a charge of which even a hostile writer like Muir is unaware. Ні одні збори хадисів містить свідчення створення заряду - заряд яких навіть вороже письменник, як Мьюір не знає. The only thing that is met with in the collections of hadith is a report from Abu Sa'id Khudri Єдине, що зустрічається в колекціях хадисів "являє собою доповідь Абу Саїд Khudri ^{6 6} that some people in the Muslim army intended contracting temporary marriage relations with some women who were prisoners of war andmaking use of a birth control device, but there is not the least evidence that they ever did it. що деякі люди в армії мусульманських призначений замовником тимчасові шлюбні відносини з жінками, які були військовополоненими andmaking використання пристрою контролю народжуваності, але немає ні найменшого докази того, що вони коли-небудь робив.

Abu Sa'id's report, in fact, relates to the legality of `azl , a birth control device, and it does not say at all how the women of Bani Mustaliq were treated Саїд Абу доповідь, по суті, відноситься до законності `AZL, пристрої керування народження, і не говорять на всіх, як жінки Бані Мушталік лікували ^{7 7} . . It is a fact that before the advent of Islam, temporary marriage relations were allowed, The Holy Qur'an put an end to them, but all reform was, and had to be, gradual. Фактом є те, що до приходу ісламу, тимчасові шлюбні відносини були дозволені, Священний Коран покласти їм край, але всі реформи, і повинно було бути, поступово. The Qur'an is explicit on marriage with prisoners of war, and the verse quoted below is a clear rebuttal of the Islamophobes' unfounded charge: Коран є явною про шлюб з військовополоненими, а також вірші цитуються нижче чітке спростування необгрунтоване звинувачення Islamophobes ':

“And whoever among you cannot afford to marry free believing women, (let him marry) such of your believing maidens as your right hands possess…so marry them with the permission of their masters, and give them their dowries justly, they being chaste, not fornicating, nor receiving paramours; then if they are guilty of adultery when they are taken in marriage, they shall suffer half the punishment for free married women. А хто з вас не може дозволити собі одружитися на вільній віруючих жінок, (хай одружується) таких вашу віру діви, як правої руки мають ... так женитися на них з дозволу їх господарів, і дати їм своє придане справедливо, оскільки вони є помірковані, НЕ шкодливий, не отримували коханців, а потім, якщо вони винні в перелюбі, коли вони брали в дружини, то вони повинні страждати половина покарання за вільний заміжніх жінок. This is for him among you who fears falling into evil. Це для нього серед вас, хто боїться падіння на зло. And that you abstain is better for you. І що ви утриматися краще для вас. And Allah is Forgiving. І Аллах прощає. Merciful” (4:75) Милосердний "(4:75)

As regards the treatment of the women of Bani Mustaliq in particular, there is the clearest historical evidence in all hadith books that they were all set free without ransom because one of them, Juwairiyah, was set free and married by the Prophet, peace and blessings of Allah(T) be upon him. Що стосується поводження з жінками Бані Мушталік зокрема, не існує ясної історичних фактів у всіх книгах хадисів, що всі вони були звільнені без викупу, оскільки один з них, Juwairiyah був звільнений і одружився на пророка, мир йому і благословення Аллаха (T) буде на ньому.

And only God knows best! І тільки Бог знає краще!

1. Zurqani, vol. Zurqani, тому. ii, p. II, стор 10 [ 10 [ back тому ] ]
2. ibid. , vol. Там же., Vol. ii, p. II, стор 11 [ 11 [ back тому ] ]
3. ibid. [ Там же. [ back тому ] ]
4. ibid. , p. Там же., Стор 12 [ 12 [ back тому ] ]
5. Zurqani, vol. Zurqani, тому. ii, p. II, стор 12 [ 12 [ back тому ] ]
6. Sahih Muslim , Volume 8, Book 77, no 6001 [ Сахіх мусульманських, том 8, книга 77, ні 6001 [ back тому ] ]
7. On this point see also the hadith from Jabir, Sahih Muslim , Kitab al Nikah (Book 8), no 3388. З цього приводу див також хадис від Джабір, Сахіх мусульманських Кітаб ал ніках (книга 8), не 3388. It should be noted that the hadith is placed under the chapter on nikah (marriage), which shows that it certainly was not “rape”! Слід зазначити, що хадис поміщений в розділі про ніках (шлюб), який показує, що, звичайно, не "згвалтування"! [ [ back тому ] ]